У ПСВ Миколай Оборський воював у складі царської армії, у 1917 р. приєднався до українізованої 44-ї Окремої телеграфної сотні - 1-ї Української телеграфної сотні ім. Т. Шевченка. Був інтернований у Ланцуті (Польща), звідки перебрався до Української бригади в Яблонному-под-Єштеді, а потім у Йозефов. У 1938 р. очолив комітет краловоградецького відділу організації "Самопоміч українських емігрантів на північно-східню Чехію", який спорудив Братську могилу воїнів УГА у Йозефові. Після квітня 1945 р. був разом із іншими членами організації допитуваний і ув'язнений СМЕРШем до 01.09.1945 р. У жовтні 1946 р. разом з ними постав перед Народним судом у Градці Кралове у звинуваченні за пропаганду фашизму, але за браком доказів судове провадження було скасовано. Був відомий як православний священнослужитель.